На перший літній місяць, припадають Зелені свята (Трійця). День Свято́ї Трі́йці одне з головних християнських свят. Зелені свята ще називаються Русальною, Клечальною чи Гряною неділею. Трійця — найпоетичніше свято, тісно пов’язане з природою. В народі його вважають одним з найбільших свят, після Різдва і Великодня. Здавна наші пращури покривали всю долівку (підлогу) свіжою запашною зеленню (любистком, мелісою, м’ятою…). Ще з язичницьких часів в Україні прийнято вважати, що зелений дух лісу (дух дерева) приносили людині здоров’я та зцілення. Також прикрашання оселі травами сприяло доброму врожаю та служило оберегом від лиха. А ось, наприклад, прикрашання хати гілками осики, мало відлякувати відьом. У ці дні люди виходили на лісові галявини, щоб віддячити за буйнотрав’я. В основі Зелених свят лежить культ дерева, культ квітів. Дівчата і хлопці водили по селу Тополю чи Куста – прикрашену зіллям та квітами дівчину, співали господарям пісні, бажали їм здоров’я, багатства у долі. Триденне святкування пов’язане з Богом отцем (неділя), Богосином (понеділок), Богодухом святим (вівторок). Із зеленими святками в українців пов’язано багато повір’їв про русалок. Вважалося, що впродовж тижня після Трійці (він називається русальним тижнем) по землі ходять русалки. Русалками вважали дівчат, які втопилися. Вони назавжди відійшли у таємну сферу, на дно глибоких річок та озер. Вважалося, що вони мешкають у казкових палацах з кришталю. На голові у кожної русалки є вінок з осоки (саме з тієї водяної трави, якою так часто всі з нас прикрашають оселі на Трійцю). А в головної (старшої) русалки вінок із водяних лілей. Про це свято розповіли працівники дитячої бібліотеки дітям 5-х класів Покровської гімназії, які завітали до бібліотеки. Також учні познайомилися з літературою, яка була представлена на книжковій виставці «Трійця трьома святами багата»