Український народ має свої звичаї і традиції, що сформувалися протя­гом багатьох століть і освячені віками. Серед них Новорічні та Різдвяні — одні з найулюбленіших і найбажаніших як для дітей, так і для дорослих.

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх національних традиціях і релігійних переконаннях.

Напевно з усіх свят люди найбільше люблять Новий рік. І не тільки тому, що це час підбиття певних підсумків, вручення довгоочікуваних подарунків, приготування смачних страв. Найголовніше в цьому святі – це очікування якогось дива, нові надії на щастя, яке так необхідне і дітям, і дорослим.

Напередодні новорічних свят діти гуртка книга і лялька  Покровської районної дитячої бібліотеки спільно з  дітьми гуртків художнього слова «Дивослово» та фольклорного  «Свічадо» ВТЦДЮ підготували новорічні колядки та щедрівки. З поздоровленнями діти побували з привітаннями в районних організаціях: дитячому відділенні районної лікарні, водоканалі, редакції районної газети «Покровський край», районних дитячій та центральній бібліотеках.

Діти співали новорічні пісні, виконували щедрівки, колядки, славили Ісуса та рідну Україну.

Та прийдуть до тебе три празники в гості:

Що перший же празник  – Святеє Різдво,

А другий же празник – Святого Василя,

А третій же празник – Святе Водохреще…

 Починались Різдвяні свята 7 січня святом Різдва Христового, а закінчувалися 19 січня на Водохреща. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими обрядами зустрічали Новий рік в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок.

Різдво – свято миру, душевного спокою, відпочинку. Це одне з найсвітліших християнських свят, яке всім християнським світом відзначається з особливим благоговінням.

З початком ХVІІІ століття свято Нового року переносять на 14 січня. У переддень цього свята прийнято було пошановувати Маланку. 

 Головна людина цього  старого Нового року  — перший посівальник. Він  приносить до оселі щастя. Найкращими «посівальниками» вважаються молоді особи чоловічої статі.
Цього дня діти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа — посіяти треба. Народна традиція велить посівати спочатку в рідній оселі, а вже потім іти до чужих людей:

На здоров'я, на щастя, на Новий рік, щоб усе родило краще, ніж торік, — жито, пшениця, усяка пашниця... Дай, Боже!

Засівали зазвичай зерном:

Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всіляка пашниця.
Зверху колосиста,
Знизу корениста.
Будьте здорові,
Будьте багаті.
Усіх з Новим роком!
Усіх з новим святом!

Прослухавши посівальну пісеньку, люди дякували посівальникові й обдаровували його грішми та солодощами.

 На свято Святого Василя працівників  дитячої бібліотеки прийшли привітати група продовженого дня 2-х класів Покровської гімназії.  Хлопчики засіяли бібліотеку зерном,  привітали бібліотекарів, побажали їм щастя, здоров’я. А дівчатка співали щедрівки. Бібліотекарі подякували і обдарували дітей солодощами.  Потім діти ознайомилися з літературою, яка представлена на книжковій виставці, про новорічні свята, традиції, пісні. Прийняли участь у грі-вікторині «Зимонько-зима в загадках вся  вона».